В рамках продовження проекту "Історія країни через історію родини"
Спогади
Чернокнижної
Марії Василівни,
записані
зі слів правнуком
Бесарабом
Микитою
учнем 10А класу
Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11
з поглибленим вивченням математики у 8-11 класах
Життя торжествує в новім поколінні
Та болі минулі довіку нетлінні…
Чи замислювались ви яке життя прожили ваші прадідусі і прабабусі? Про що
вони мріяли? Чого прагнули? На що сподівалися?
Я не знав свого прадідуся
Чернокнижного Леоніда Лукіча, бо він помер, коли я ще не народився. Але мені
багато про нього розповідала прабабуся, Марія Василівна, яка теж, на жаль
померла минулого року.
Мій прадідусь, Леонід Лукіч, народився 1 трріавня 1921 року у мальовничому
селі Чумаки. Його батько, Лука Лукіч, був героєм Першої Світової війни і мав
три Георгієвських хреста за мужність і відвагу. Мати – Меланія, була простою сільською
жінкою, що звикла до повсякденної важкої праці. далі
Немає коментарів:
Дописати коментар